3. перша ніч вдома

Попередні розділи: зміст

Вдома нормально. Вдома дивно. Дивно і нормально; і дивно від того, наскільки нормально.

Якщо б, наприклад, хтось почув, як розмовляють Ксенині мама та тато в першу ніч удома — довго, повільно, пошепки — то виявив би, що ледь не половина цих розмов виглядає так: один питає «Ти як?», а інший, після невеличкої паузи, відповідає: «Нормально».

Тієї першої ночі вони не стали спускатись у погріб на ніч. Вперше за багато місяців спали на своєму ліжку (своєму розкладному дивані, скрипучому, продавленому — давно б пора купити новий, але все було не до того). Лягли, втім, не роздягаючись: вночі може статися що завгодно. Торкались один одного повільно, потім поспіхом, майже не зсуваючи одягу. І півночі пролежали без сну, стишеними голосами розмовляючи про всякі речі — майже як діти, що побачилися вперше після канікул.