1. а насправді

Попередні розділи: зміст

Частина 3. Все ще тут

1. а насправді

Макс багато разів уявляв собі, як це станеться. У нього було багато варіантів — не те щоб кожний день придумувався новий, скоріше декілька різних версій, які він любив перебирати в голові. Кожна поступово обростала деталями, уточненнями та питаннями.

Скажімо, — думав Макс, — це може бути один спеціальний день: усі й одразу. Може, якраз на річницю початку Чорних Канікул, або на якесь інше свято. І хтось все організує — якісь урочистості, музика, промови, як на перше вересня: дуже нудно, але трохи й весело. Може, комунальники навіть збудують якусь сцену для тих промов, хоча дорослі, відтоді як згадали слова, все ще не дуже впевнено розмовляють. Сцену, — уявляє Макс, — прикрасять згідно із сезоном; тож треба тепер придумати, в який сезон це могло би відбутися. Хоча на острові із сезонами абияк: здебільшого це все схоже на не дуже тепле літо.