3. непотрібні речі

Попередні розділи: зміст

Хай би по яких загадкових законах рухався тепер світ, але сезони в Полтаві нормальні, згідно з календарем.

Та й сам календар — у тих же телефонах — не стрибає бозна-як. За вереснем приходить жовтень, за двадцятим жовтня — двадцять перше, ну й так далі. «Мали б вже початися осінні канікули», — пише Макс, але Ксеня знає, що він знає, що навіть у Полтаві це слово вже не має колишнього сенсу. «Канікули тільки одні, — відповідає Ксеня, може й різкувато, — і вони не закінчувалися».

Але справа не в канікулах, і не в календарі, а в тому, що в Полтаві стрімко настає пізня осінь. Ніби ще тільки вчора був той день наприкінці літа, коли дівчата вперше натягнули шкарпетки вдома (бабуся — фанат провітрювання, і на всі примхи відповідає тільки «вдягайтеся тепліше!») — а от уже й усі дерева на дворі стоять голі.