2. ті, хто в екранах

Попередні розділи: зміст

Повідомлення до Макса доходять непередбачувано.

Деякі навіть не відправляються — так само, як було на острові, де інтернет майже не працював. Але не відправляються тільки Максу, іншім уходять нормально (хоча мало хто відповідає). Деякі годинами й днями висять у стані «відправлено — не доставлено», або «доставлено — не прочитано». І при кожному перезавантаженні телефона частина вже ніби-то успішно відправлених зникає безслідно — чи то з Ксеніного телефона, чи з відомого світу взагалі.

(Щоб, бува, повернутися без усякої логіки та максимально невчасно: «яка ще повня? яка ще черешня?» — дивуються літери з острова Олексіївка. Повідомлення щодо повні запізнилося на два тижні, а «чи є у вас черешня?» — узагалі вигулькнуло десь наприкінці вересня. Черешня на острові того літа так і не з’являлася, і Ксені чомусь було особливо прикро, що дізналася вона про це тільки восени. А втім, що б вона зробила?)