7. зацепінінння

Попередні розділи: зміст

запис Маленькі роз’єми для моїх навушників, круглий роз’єм «міні-джек». Якщо придивлятися, вони знаходяться по всій станції. Я штрикаю навушники в кожну — що я там сподіваюся почути? Нічого. Нічого і не чую.

Це як обдирати задирки біля нігтей. Або малювати однакове кутасте плетиво по клітинкам в зошиті. Просто рух рук, поки я не тут. А де? Ніде, в космосі, в зацепенінні. «Нащо тут всюди розйоми для навушників, Данило? Що в них має бути» — «Я не можу пояснити». І що ти йому зробиш?

Я прошу його ввімкнути музику — в навушники. Зараз вони підключені біля спостережного екрану. Ще один роз’єм знайшовся прямо на його рамці. «Ввімкнеш мені музику, Данило?» Це він може. Якщо я вирішу, що хочу почути. зупинити запис