6. білі гості

Попередні розділи: зміст

запис Вони з'явились у найнезручніший момент.

Я тільки почала засинати. Починала засинати, і все невдало, і нарешті почала. Обхопивши обома руками живіт, що болить. Скрутившись у хвору дитину, хворого котика в повітрі, прив’язана тільки за одну ногу, замість розпрямитися у надійно закріпленому спальному мішку.

Закриваєш очі — противно пищить якийсь датчик, мовчиш, терпиш, чекаєш. Пищить. «Данило, що воно?» — «Вибач, вибач, не переймайся. Прийнято, заглушено». Закриваєш очі — кіт шкребе пластик біля вакуумного котячого туалету. Ніби все розуміє, а шкребе. Я їм казала, коли вони в скафандрах і здатні на спілкування. Все дарма.