5. що вона згадає

Попередні розділи: зміст

С. навчилася веслувати в будинку відпочинку у Занках, років у десять: тато тоголітошнього друга брав човна у пляжному прокаті, і не відпливаючи далеко від берега, вчив обох дітей правильно тримати важкі весла. С. давно забула і друга, і його тата, і човни, аж раптом згадала, і гребе від пірса-станції метро в напрямку найближчих багатоповерхівок. Човен іде важко, але спокійно; головне — не думати про безкрайність моря.

Якби до С. повернулись інші дитячі спогади — що не гарантовано — вона б згадала книжки, в яких море завжди було надто великим, а життя на острові — важким та одиноким: Жюль Верн, Трублаїні, Робінзон, капітан Блад... І тільки Мумі-тролі довіряли морю і не боялися його; варто почитати біографію Туве Янсон, щоб зрозуміти: треба вирости з морем, островами та човнами, щоб бути з ним у мирі.