1. як це пояснити?

(«Чорні канікули», Частина 1, Розділ 2, Глава 1)

Попередній розділ: зміст

Розділ 2: Всередині дерева

1. як це пояснити?

Уявімо якусь із теорій «паралельних світів» — ви їх багато читали та бачили, ви навіть придумували самі якісь варіації, бозна-коли, прогулюючи фізику з друзями та натомість складаючи спільний фантастичний роман. Уявімо, що одного дня ви прокидаєтеся якраз у чомусь на кшталт «паралельного світу» — але при цьому у власному домі. Ну, майже.

Це світ, де все ще є твій шматок району Олексіївка, і всі ці вулиці з дурними войовничими іменами: Армійська, Бойова, Штурмова, Лялі Убийвовк — але тепер це острів, вкритий туманом. І ніхто навіть не дивується надто сильно, і майже не розмовляє про те, як так сталося. Це світ, в якому твої діти шукають човен, зустрічають дирижаблі, і зрештою будують маяк, ніби вони завжди були призначені жити на острові, і потихеньку забувають дивуватися. Світ, в якому ти не напевне знаєш, що це саме твої діти, бо пам’ять пливе: і твоя, і їхня, ти не завжди згадуєш їхні імена, а вони раптом забули, що старий горіх у куті двора довелося спиляти ще пару років тому, і не дивуються, що він знову стоїть і скрипить на вітру; і навіть коли вітру нема — ... Коротше.

Це світ, в якому ти прокидаєшся у першій день канікул на власному дворі — а ти, наприклад, дерево. Старий горіх.

Subscribe to keep reading

This content is free, but you must be subscribed to Чорні канікули to continue reading.

Already a subscriber?Sign in.Not now